Проанализированы научно-практические разработки в области ароматерапии, разработан критерий оценки эффективности психокоррекционных мероприятий. Выявлена динамика индивидуальных психофизиологических характеристик при применении различных техник с использованием ароматических веществ, определены эффективные техники психотерапевтической интервенции с использованием ароматических веществ природного происхождения. Разработано оборудование для подачи ароматических веществ и способов коррекции негативных функциональных состояний.

Висвітлено актуальні проблеми адаптації військовослужбовців, питання прогнозування їх поведінки та розробки засобів діагностики і корекції. Описано механізми формування девіантної поведінки військовослужбовців, проаналізовано особливості їх поведінки у стресових ситуаціях.

Освещены актуальные проблемы адаптации военнослужащих, вопросы прогнозирования их поведения и разработки средств диагностики и коррекции. Описаны механизмы формирования девиантного поведения военнослужащих, проанализированы особенности их поведения в стрессовых ситуациях.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем дезадаптивних станів. Досліджено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів, аспекти порушень найбільш тонких та складних форм соціально-детермінованого психічного реагування людини на оточення, тобто явища соціально-психологічної дезадаптації. Висвітлено закономірності становлення та розвитку предморбідних змін в структурі особистості.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам дезадаптивных состояний. Исследованы структура, динамики и особенности формирования дезадаптивных состояний, аспекты нарушений наиболее тонких и сложных форм социально-детерминированного психического реагирования человека на окружение, то есть явления социально-психологической дезадаптации. Освещены закономерности становления и развития предморбидных изменений в структуре личности.

Наведено системний підхід до проблем психодіагностики та психокорекції функціональних станів. Розглянуто структуру, динаміку функціональної системи (ФС), особливості процесу адаптації до діяльності за складних, напружених і екстремальних умов. Здійснено теоретичний аналіз архітектоніки ФС, встановлено закономірності її становлення та розвитку.

Приведен системный подход к проблемам диагностики и психокоррекции функциональных состояний. Рассмотрены структура, динамика функциональной системы (ФС), особенности процесса адаптации к деятельности в сложных, напряженных и экстремальных условиях. Осуществлен теоретический анализ архитектоники ФС, установлены закономерности ее становления и развития.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем постстресових розладів. Висвітлено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів за складних, напружених та екстремальних умов. Проаналізовано архітектоніку функціональної системи, закономірності її становлення та розвитку.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам постстрессовых расстройств. Освещены структура, динамика и особенности формирования дезадаптивных состояний в сложных, напряженных и экстремальных условиях. Проанализирована архитектоника функциональной системы, закономерности ее становления и развития.

Проаналізовано механізми діяльності, структуру порушень психічної діяльності, закономірності розвитку психофізіологічних та психічних процесів за екстремальних умов. Наведено класифікацію основних екстремальних станів, висвітлено реакції фізіологічних систем на вплив екстремальних чинників. Описано модель стратегії поведінки за складних, напружених та екстремальних умов.

Проанализированы механизмы деятельности, структура нарушений психической деятельности, закономерности развития психофизиологических и психических процессов в экстремальных условиях. Приведена классификация основных экстремальных состояний, освещены реакции физиологических систем на влияние экстремальных факторов. Описана модель стратегии поведения в сложных, напряженных и экстремальных условиях.

Визначено зміст та особливості вербальних і невербальних психотерапевтичних впливів, розкрито їх механізм та динаміку у разі постстресових розладів. Виявлено особливості корекції даних розладів, розроблено техніку та прилади для реалізації психотерапевтичної інтервенції.

Определены содержание и особенности вербальных и невербальных психотерапевтических влияний, раскрыт их механизм и динамика в случае постстрессовых расстройств. Выявлены особенности коррекции данных расстройств, разработана техника и приборы для реализации психотерапевтической интервенции.

Розглянуто перебіг адаптаційних процесів, основні форми порушень найбільш тонких та складних форм соціально-детермінованого психічного реагування людини, тобто явища соціально-психологічної дезадаптації, а також особливості формування робочої функціональної системи.

Рассмотрено течение адаптационных процессов, основные формы нарушений наиболее тонких и сложных форм социально-детерминированного психического реагирования человека, то есть явления социально-психологической дезадаптации, а также особенности формирования рабочей функциональной системы.

Розглянуто питання теорії і практики функціональних систем. Висвітлено закономірності структурної організації робочої функціональної системи, її концепцію. Описано математичну модель надійності професійної діяльності людини-оператора за особливих умов, стохастичну модель функціональної системи, моделі системогенезу, розвитку дизадаптивних та функціональних станів за складних, напружених та екстремальних умов.

Рассмотрены вопросы теории и практики функциональных систем. Освещены закономерности структурной организации рабочей функциональной системы, её концепция. Описаны математическая модель надежности профессиональной деятельности человека-оператора в особых условиях, стохастическая модель функциональной системы, модели системогенеза, развития дизадаптивных и функциональных состояний в сложных, напряженных и экстремальных условиях.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу до проблем психодіагностики та психокорекції функціональних станів. Проаналізовано структуру та динаміку функціональної системи, а також особливості процесу адаптації до діяльності за складних, напружених та екстремальних умов. Здійснено теоретичний аналіз архітектоніки функціональної системи, встановлено закономірності її становлення та розвитку.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам психодиагностики и психокоррекции функциональных состояний. Проанализированы структура и динамика функциональной системы, а также особенности процесса адаптации к деятельности сложных, экстремальных и напряженных условий. Осуществлен теоретический анализ архитектоники функциональной системы, установлены закономерности ее становления и развития.

З'ясовано, що зі зростанням напруженості праці людини відбувається перехід від кількісного зростання операціональних елементів до якісно нового рівня функціонування - діяльності за умов невизначеності (випадкових середовищ). У разі ускладнення професійних операцій виявлено підвищення інтегрованості різних рівнів робочої функціональної системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок. Зазначено, що системотвірним фактором під час праці у ситаціях невизначеності є швидкість формування алгоритмів-прототипів. На підставі результатів дослідження структури функціональної системи показано наявність прямого обміну інформацією між зовнішніми структурами (метасистемою) та ефекторним апаратом системи. Метасистему утворюють темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу у категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом позитивних і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності та грає роль динамічного чинника (тактичного складника). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник), це суперечить посиланням про можливість обробки інформації тільки внутрішніми симплексами системи.

Проаналізовано завдання вищої школи на сучасному етапі. Розкрито зміст самостійної роботи, етапи та напрями її організації, роль у становленні професійної компетентності. Надано відомості про види та методи аудиторної та позааудиторної самостійної роботи. Увагу приділено формуванню навиків науково-дослідної роботи. Розглянуто питання навчально-наукової (кваліфікаційної) самостійної роботи слухачів. Вказано на доцільність подальшого дослідження й осмислення самостійної роботи в українській вищій школі, важливість розуміння її значення та співвіднесення завдань з внутрішніми проблемами вищої школи.

Розглянуто історію становлення соціальної психології, методи соціально-психологічного дослідження. Увагу приділено соціальній структурі особистості, процесу становлення "Я". Надано загальну характеристику процесу символізації та культури. Проаналізовано комунікативну, інтерактивну, перцептивну сторони спілкування, наведено класифікацію угруповань, груп, малих соціальних груп. Простежено процеси групової динаміки. Охарактеризовано великі групи, психічні явища в організованих і неорганізованих великих групах. Розкрито основні підходи до вивчення міжгрупових відносин, описано теорії реалістичного конфлікту та соціальної ідентичності. Наведено основні положення теорії соціального домінування та виправдовування соціальної системи. Надано загальну характеристику соціальної структури, персоналу організацій, управління. Розглянуто проблеми соціально-психологічної адаптації.

Проаналізовано системну складову освітнього процесу підготовки професіоналів нового типу. Віднайдено нові аспекти підвищення якості підготовки професійних кадрів Служби безпеки України. Розглянуто проблему активації неявних знань під час виконання складних неформалізованих професійно-спрямованих завдань, розроблено методологію цього процесу. Виділено та охарактеризовано три психологічні типи професіоналів у відповідності до їх індивідуальних особливостей активації неявних знань. Вказано, що неявні знання як складова професійної компетентності тлумачаться як передумова формування особистісного стилю професійної діяльності. Зроблено висновок про те, що професіоналізація може розглядатися як раціоналізація методів і передумов активізації неявного знання в особистісній компоненті знань курсанта.

Проанализирована системная составляющая образовательного процесса подготовки профессионалов нового типа. Найдены новые аспекты повышения качества подготовки профессиональных кадров Службы безопасности Украины. Рассмотрена проблема активации неявных знаний при выполнении сложных неформализованных профессионально-направленных задач, разработана методология этого процесса. Выделены и охарактеризованы три психологических типа профессионалов в соответствии с их индивидуальными особенностями активации неявных знаний. Указано, что неявные знания как составляющая профессиональной компетентности интерпретируются как предпосылка формирования личностного стиля профессиональной деятельности. Сделан вывод о том, что профессионализация может рассматриваться как рационализация методов и предпосылок активизации неявного знания в личностной компоненте знаний курсанта.

Analyzed the systemic component of the educational process of preparing a new type of professional. Found new aspects to improve the quality of professional training of the Security Service of Ukraine. The problem of activation of implicit knowledge for complex formalized professionally-directed tasks, the methodology of this process. Isolated and characterized three psychological types of professionals according to their individual activation of implicit knowledge. Indicated that tacit knowledge as a component of professional competence is interpreted as a precondition of forming personal style occupation. It is concluded that the professionalization can be considered as the rationalization of methods and assumptions implicit knowledge to enhance personal knowledge component of the student.

Обгрунтовано класичні соціологічні теорії конфліктології. Розглянуто психологічні підходи до розуміння та інтерпритації конфліктології. Охарактеризовано емпіричні методи дослідження конфлікту. Приділено увагу конфліктогенам у спілкуванні. Описано різновиди ексцесів у перебігу конфліктної взаємодії. Наведено модель конфлікту К. Томаса. Подано інформацію про основні сфери розгортання конфліктів. Висвітлено стратегії, стилі та тактики поведінки в конфліктних ситуаціях.